Дощ - Марія Бурмака

Накинь на плечi плащ,

Надворi дощ iде,

Прощаючись не плач

Нiколи i нiде.

Замолено грiхи,

Замовлено таксi,

Розходяться шляхи,

Прощайся, як усi.

Болить — переболить,

Пора iти — iди,

Прощайся не на мить,

Прощайся назавжди.

Йдучи дверей не муч,

Ступивши на порiг,

Сховай подалi ключ,

Щоб вiн знайтись не мiг,

В сирий пiсок зарий

I не шкодуй за ним.

Все одно замок старий

Замiниться новим.

Iржа той ключ знайде,

Не кайсь i не карайсь.

Iди, як дощ iде,

Як дощ, не озирайсь.