Скло - Марія Бурмака

Світ поділено навпіл, на дві половини,

Що придумано нами — не знати повинна,

Очі кольору неба, що кольору ночі,

Я забути не можу, забути не хочу…

Я можу розбити скло,

Я можу лишитись, бо Я можу програти, хай,

Тільки не питай…

Чи можу віддати сни,

Я можу сказати — ні,

Я можу не знати

Правильних слів.

Стала дивною трохи, не схожа на себе,

Відраховую кроки від мене до тебе.

Зашифровані файли, sms-ки, e-mail-и —

Дорога між нами — від тебе до мене.

Ми з тобою, як двоє таємних агенти

Лише ти знаєш хто я, а я знаю де ти,

Божевільні ідеї, загублений спокій,

Тільки ти знаєш де я, я знаю хто ти…