Накрита неба бурим дахом... - Drudkh

Накрита неба бурим дахом

Мов бронза, ніч тьмяніє й стигне

Як вбиті в ніч горючі цвяхи

Холонуть зорі в сині криги

Насуплений, їдкий, запеклий

Заслониш очі лунатичні

Бо твоє серце — чорне пекло

Середньовічне і містичне

Тремти в цей вечір забобонний

Мов астролог, дивися в зорі!

Хай всіх, хай всіх, як ти, бездомних

Пригорне ніч, вогонь і море!