Баба є баба - The Вйо

Я стою посеред ночі під вікном

І на мене наступає холод.

Знову я не хочу йти додому,

Щоб не слухати твої приколи.

Слава Богу в мене завтра поїзд,

І для тебе місця там немає.

Правда на вокзал нас їде двоє:

Я і Люся, ти її не знаєш.

Просто я не маю більше сил,

Забувати все, що ти творила,

І не хочу знати, як тебе давить жаба.

А на те, що бігала наліво,

Я на це давно уже забив.

Що від тебе взяти, ай, баба є баба.

Що від тебе взяти — баба є баба.

Ти сама хотіла жити криво,

Тільки я давно уже не мачо.

І коли я вискочив за пивом,

Ти мене вже більше не побачиш.

Тільки фотографія з альбому

Хай мені нагадує про тебе.

Вчора ми були як два в одному,

А сьогодні як земля і небо.

Просто я не маю більше сил,

Забувати все, що ти творила,

І не хочу знати, як тебе давить жаба.

А за те, що бігала наліво,

Я тебе давно уже простив.

Що від тебе взяти, ну, баба є баба.

Що від тебе взяти — баба є баба.