Люди, як кораблі - Скрябін

Я не твій брат — ти не сестра моя

Ніколи не розказуй мені -

Хто i в чому є винний на нашій землі -

Люди, як кораблі

Кожен пливе поки хвиля несе

I поки глибока вода

Глибока і темна до самого дна

До самого-самого дна

На глибині зустрічаються всі

Так ніби в морі місця нема

І труться бортами, аж стогне земля

Від зависті, підлості й зла

Хтось не доплив, бо йому помогли

Набрати повні трюми води

Бо стати героями тої війни

Дуже хотіли вони

Приспiв:

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів,

А від берега знову в море ідуть

Ті хто вірив і правду знати хотів

Наш Океан знає більше ніж ми

Секрети всі у нього на дні

А ми ходим зверху, великі й малі

Люди як кораблі

Гордо пливем — і не вірить ніхто

Шо ним зацікавилось зло

І серед вітрів ми не чуєм щурів,

Які прогризають нам дно

Приспiв:

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів,

А від берега в море ідуть

Ті хто вірив і правду знати хотів

ЛЮДИ, КАК КОРАБЛИ

Я не твой брат — ты не сестра моя

И даже не рассказывай мне

Кто и в чём здесь виновен на нашей земле —

Люди, как корабли…

Каждый плывёт, пока волны несут,

И если глубока вода

Глубока и тёмна до самого дна

До самого-самого дна

На глубине мы встретимся все

Как будто в море нет места нам

И трёмся бортами, аж стонет земля,

От зависти, подлости, зла

Кто не доплыл — тому «помогли»

Набрать полны трюмы воды

И стать бы героем на этой войне

Очень хотели они

Припев:

А до берега тихо волны несут

Разбитые души живых кораблей,

А от берега снова в море идут

Те, кто верил и правду узнать бы хотел

Наш океан знает больше, чем мы

Хранит он свои тайны на дне и…

Мы поверху ходим и мал, и велик —

Люди, как корабли…

Гордо плывём — и не верит никто

Что нас изнутри точит зло

Плывём по волнам и не видим червей,

Тех, что грызут наше дно

Припев:

А до берега тихо волны несут

Разбитые души живых кораблей,

А от берега снова в море идут

Те, кто верил и правду узнать бы хотел