Ми українці - Наталия Бучинская

Ой, нічка ніченька, де ж та річенька, щоб печаль мою втопить.

Ой, де ж те сонечко, що у віконечко завітало хоч на мить.

А нас б’ють — ми не падаєм, а женуть — не йдемо.

Про погане не згадуєм і щасливо живемо.

Приспів:

А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.

А ми, ми Українці!

Ми Українці, доля в нас така.

А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.

А ми, ми Українці!

Ми Українці, доля в нас така.

Ой, земле, земленько, як же темненько, тай не видно небокрай.

Ой, літо, літонько, своїм дітонькам з неба зорі назбирай.

А нас б’ють — ми не падаєм, а женуть — не йдемо.

Про погане не згадуєм і щасливо живемо.

Приспів:

А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.

А ми, ми Українці!

Ми Українці, доля в нас така.

А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.

А ми, ми Українці!

Ми Українці, доля в нас така.

Ой, горе, горенько, синє моренько, розлилося до зірок.

Ой, де ж, горілонька, щоб голівонька не знала сумних думок.

А нас б’ють — ми ж не падаєм, а женуть — не йдемо.

Рідну Землю ми радуєм і щасливо живемо!

Приспів:

А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.

А ми, ми Українці!

Ми Українці, доля в нас така.

А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.

А ми, ми Українці!

Ми Українці, доля в нас така.

А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.

Бо ми, ми Українці!

Ми Українці, доля в нас така.

А ми, хоч на хустинці, хоч на одинці вріжем гопака.

Бо ми, ми Українці!

Ми Українці, доля в нас така.